Справи Онищенка, Насірова, Труханова та інших: чи стане 2021-й «роком гучних посадок»?

FavoriteLoadingДобавить в избранное

Вищий антикорупційний суд працює вже понад рік. Володимир Зеленський, який обіцяв, що «весна настане — саджати будемо», уже півтора року як президент. Хоча саме за його президентства й була заведена робота Антикорупційного суду, вироків у гучних справах поки що немає.

Зокрема, йдеться про провадження щодо колишніх народних депутатів Олександра Онищенка та Миколи Мартиненка, а також про колишнього головного фіскала Романа Насірова, про «бурштинову справу» та розслідування стосовно міського голови Одеси Геннадія Труханова. Ці справи спочатку слухались у місцевих судах, а в одній із них навіть встигли винести виправдувальний вирок. Потім усі вони потрапили до новоствореного Вищого антикорупційного суду, але кінцевих рішень досі немає.

Яким є перебіг цих судових процесів, що заважає у розгляді справ і чи слід очікувати на вироки хоча б наступного, 2021-го, року? І коли врешті-решт настане та сама «весна», про яку писали на бордах Зеленського?

Справа Онищенка

Улітку 2016 року НАБУ і САП планували затримати тодішнього депутата з групи «Воля народу» Олександра Онищенка.

За версією слідства, він організував схему, щоб заволодіти коштами державної компанії «Укргазвидобування». Компанії, пов’язані з Онищенком, добували за договорами спільної діяльності з «Укргазвидобуванням» газ у державних надрах, а потім продавали його на торгах іншим фірмам, пов’язаним із нардепом, за заниженими цінами. Це робилося, аби зменшити частку, яку потрібно віддати «Укргазвидобуванню». Далі газ перепродавали за ринковою ціною, залишаючи собі різницю. За допомогою цієї схеми компанії, пов’язані з Онищенком, отримали 740 мільйонів гривень.

НАБУ і САП звернулися до тодішнього генпрокурора Юрія Луценка, а той — до Верховної Ради. Зрештою парламент дав згоду на затримання та арешт депутата, але поки тривала ця довга процедура, Онищенко вже встиг залишити Україну.

Народний депутат Олександр Онищенко під час засідання регламентного комітету ВРУ, який розглядає подання Генпрокуратури про надання згоди на його притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт, у Києві, 29 червня 2016 року
Фото: УНІАН/Олександр Синиця

Спочатку антикорупційні органи намагалися встановити місцеперебування депутата й оголосити його в міжнародний розшук. Сам Онищенко заявив, що перебуває в Лондоні. Документи щодо розшуку політика передали до Інтерполу.

Потім Онищенко «знайшовся» в Іспанії, звідки його хотіли екстрадувати до України. Адвокати депутата відтягували екстрадицію, оскаржуючи її в іспанських судах. Також Онищенко намагався отримати в Європі політичний притулок.

У листопаді 2019 року Онищенко програв усі суди, і його повернення до України планувалося на грудень того ж року. Натомість він опинився в Німеччині, де його затримали за запитом НАБУ та САП. Але екстрадувати Онищенка Німеччина відмовилась, оскільки умови українських в’язниць нібито не відповідають стандартам Європейської конвенції з прав людини.

САП паралельно реалізувала «план Б» — ініціювала заочне засудження Онищенка у Вищому антикорупційному суді (ВАКС).

Онищенка судять разом із його фінансовою менеджеркою Оленою Павленко. У справі наразі досліджують докази.

У травні суд через постійне нез’явлення адвокатів Онищенка та Павленко призначив їм безоплатних захисників. На думку адвоката Олега Іщенка, призначення його підзахисному безоплатного адвоката є порушенням правила на вільний вибір захисника. Але Іщенко й досі лишається адвокатом Онищенка.

Також Іщенко вважає, що Антикорсуд узяв високий темп розгляду справи й не приділяє достатньо уваги складним документам. Він вважає, що ця справа доволі об’ємна та потребує детальнішого розгляду.

«Цим (надто швидким розглядом — ред.) суд порушує права обвинуваченого», — сказав hromadske адвокат.

Народний депутат України Олександр Онищенко під час спілкування з журналістами через скайп на пресконференції в Києві, 21 грудня 2016 року. Парламентарій заявив, що дасть свідчення Національному антикорупційному бюро 22 грудня під час відеоконференц-зв’язку
Фото: УНІАН/В’ячеслав Ратинський

У ВАКС нам повідомили, що з листопада 2019-го по грудень 2020-го в справі Онищенка призначили 54 судові засідання. Якщо порівнювати зі звичайними місцевими судами, де засідання відбуваються у кращому випадку раз на місяць, це справді швидкий темп.

Водночас у САП вважають, що сторона захисту затягує розгляд справи. Як розповів hromadske виконувач обов’язків керівника САП Максим Грищук, у справі Онищенка засідання, у порівнянні зі звичайними судами, призначають доволі часто. Але через демарші адвокатів упродовж останнього місяця відбулося не так уже й багато засідань. Він навів приклад того, як адвокати одного разу без дозволу суду покинули судове засідання.

«Прогнозувати, коли буде вирок — справа невдячна. Це залежить насамперед від поведінки захисту. Наразі досліджено десь більш ніж половину письмових доказів сторони обвинувачення. Це, в принципі, є непоганим результатом. Також ще необхідно допитати близько 40-50 свідків», — розповів Грищук.

Водночас у САП прогнозують, що за найкращих обставин вирок у справі Онищенка винесуть не раніше вересня-жовтня 2021 року.

Читайте также на DOSSIER:  Невыполнение экологических обязательств может привести к потере инвесторов — ЕВА
Відсторонений від посади голови Державної фіскальної служби Роман Насіров під час засідання Солом’янського райсуду Києва з обрання йому запобіжного заходу, 5 березня 2017 року
Фото: УНІАН/Інна Соколовська

Справа Насірова

Під час розслідування справи Онищенка детективи НАБУ виявили й інший злочин. У березні 2017 року вони повідомили про підозру тодішньому голові Державної фіскальної служби Роману Насірову.

За версією слідства, він разом із колишнім директором департаменту погашення боргу ДФС Володимиром Новіковим надавали компаніям Онищенка відтермінування на сплату державі рентної плати за користування надрами. Ці дії, за підрахунками експертів, завдали збитків на суму понад 2 мільярди гривень. Як вважає сторона обвинувачення, деякі відтермінування були підписані «заднім числом» — тобто ще до подання до ДФС заяв про надання цих відстрочок.

Справу Насірова ще в листопаді 2017 року скерували до суду. Спочатку її розглядав Шевченківський райсуд Києва, але після старту роботи Антикорупційного суду обвинувальний акт передали туди. Рівно через два роки після передання справи до суду щодо неї нарешті зачитали обвинувальний акт — протягом усього цього часу його зачитували в райсуді аж до передання справи до ВАКС.

Обвинувачені або їхні адвокати час від часу не з’являлися на засідання, що затягувало процес. Також «на допомогу» обвинуваченим прийшла епідемія коронавірусу. Адвокат другого обвинуваченого, Володимира Новікова, постійно не з’являвся до суду і заявляв, що перебуває на самоізоляції в Рівному. Коли від нього надійшла чергова заява про самоізоляцію, прокурор САП зафіксував на відео перебування адвоката в Києві поруч із обвинуваченим у день, коли мав відбуватися суд.

Новіков відмовився від цього адвоката, і йому призначили безкоштовного. Новий захисник потребував значного часу для ознайомлення з усією справою, що знову затягнуло розгляд.

Судове засідання з розгляду клопотання прокуратури про обрання запобіжного заходу відстороненому від посади голови Державної фіскальної служби Роману Насірову, у Києві, 4 березня 2017 року
Фото: УНІАН/Інна Соколовська

У червні одного разу не з’явився на засідання й Насіров. Суд визнав причину його нез’явлення неповажною.

За словами адвоката ексголови ДФС Олександра Лисака, суд наразі досліджує докази сторони обвинувачення, а саме матеріали стосовно надання документів на виплат трьома ДФС у Харківській, Полтавській та Дніпропетровській областях. Він вважає, що призначення нового адвоката Новікову ніяк не впливає на швидкість розгляду справи.

Виконувач обов’язків керівника САП Грищук повідомив hromadske, що засідання у справі Насірова відбуваються значно рідше, ніж у справі Онищенка. У прокуратурі припускають, що причиною може бути окремий графік роботи одного з суддів, який не входить до складу постійної колегії, що розглядає справу.

Водночас Грищук зазначив, що адвокати ексголови ДФС не вдаються до відкритого зриву засідань, але затягують процес, користуючись правом надання пояснень щодо письмових доказів.

«Затягування полягає в повторенні тих самих дій: повного зачитування документа тощо», — пояснив він.

Голова САП додав, що суд уже дослідив половину доказів сторони обвинувачення, а також допитав 5 свідків. Приблизна дата оголошення вироку за сприятливих умов — середина 2021 року.

У ВАКС hromadske повідомили, що загалом у справі ексголови ДФС призначили 42 засідання. 12 з них відкладали через зайнятість суддів, за клопотанням захисника чи обвинуваченого тощо.

Ексдепутат Микола Мартиненко перед початком засідання Шевченківського районного суду міста Києва, 29 жовтня 2018 року
Фото: УНІАН/Олександр Синиця

Справа Мартиненка

Історія зі справою депутата від «Народного Фронту» Миколи Мартиненка почалася задовго до вручення йому підозри. Наприкінці 2015 року його прізвище неодноразово згадували у ЗМІ. Зокрема, стало відомо, що стосовно Мартиненка у Чехії проводиться офіційне розслідування — він нібито допоміг чеській фірмі Skoda JS перемогти в тендері НАЕК «Енергоатом». Ця сама фірма сплатила за це «відкат» компанії з Панами Bradcrest Investments, яку контролював Мартиненко.

Зрештою в результаті тривалого скандалу Мартиненко склав депутатський мандат. Ще через рік, у квітні 2017-го, екснардепу вручили підозру детективи НАБУ і прокурори САП. Щоправда, вже йшлося про заволодіння $17 мільйонами державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат». А в жовтні того ж року ексдепутату вручили підозру й в організації заволодіння 6,4 мільйона євро НАЕК «Енергоатом».

Пізніше справи об’єднали в одну. У ній 8 обвинувачених, серед яких перший заступник голови правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Перелома, екскерівник ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» Руслан Журило та інші.

У травні 2018 року справу Мартиненка передали до Шевченківського райсуду Києва. Засідання відбувалися щотижня, що дуже відрізнялося від слухань в інших справах, у яких засідання були у кращому випадку раз на місяць. Утім столичний райсуд не встиг винести Мартиненку вирок.

Після початку роботи Вищого антикорупційного суду справу ексдепутата скерували туди. Повторення «шевченківської» історії не сталось — адвокати постійно подавали заяви та клопотання, чим уповільнювали процес, а влітку 2020 року обвинувачені взагалі відмовилися від адвокатів.

Читайте также на DOSSIER:  Маски для военных: каким образом Хомчак может быть причастен к попытке «замять» коррупционный скандал в ВСУ
Адвокат Ігор Черезов (другий ліворуч) під час засідання Шевченківського районного суду міста Києва у справі колишнього народного депутата Миколи Мартиненка, 21 червня 2018 року
Фото: УНІАН/В’ячеслав Ратинський

За словами захисника Мартиненка Петра Бойка, вони зробили це, оскільки головуюча суддя Леся Федорак не давала адвокатам можливості захищати обвинувачених. Він також додав, що Федорак нібито погрожувала, що через дії адвокатів із захисту обвинувачених їх можуть заарештувати за клопотанням прокурора. Бойко додав, що вони подали скаргу на Федорак до Вищої ради правосуддя, але ця скарга поки не розвивається, оскільки розгляд справи Мартиненка не завершено.

На думку Бойка, колегія суддів демонструє упередженість і навіть звинувачувала сторону захисту в спробі підірвати автомобіль Федорак. Після цієї історії жодного засідання, де б досліджували докази, не відбулося. На останньому засіданні нова адвокатка Мартиненка Нонна Надіч покинула зал, оскільки не погоджувалася з рішенням суду.

Тимчасовий очільник антикорупційної прокуратури повідомив, що у справі Мартиненка засідання судом призначаються доволі часто, але більшість із них не відбувається.

«Останні три тижні засідання не відбуваються через хворобу одного з обвинувачених», — розповів Грищук.

Він також додав, що востаннє докази у справі досліджувалися ще в червні 2020 року. Як розповідає Грищук, затягування розгляду відбуваються то через заміну адвокатів на нових, яким потрібен час для ознайомлення з матеріалами, то через постійні відводи. Крім того, нерідко засідання зриваються через нез’явлення когось із адвокатів.

«Коли очікувати на вирок — риторичне питання, відповіді на яке немає. Можливо, через декілька років», — припускає голова САП.

У ВАКС нам повідомили, що в справі «Енергоатому» призначили 46 засідань, 19 із яких відкладалися, в 11 оголошували перерву, в 13 – справа не розглядалась або засідання скасовували.

Народний депутат Борислав Розенблат під час засідання Солом’янського райсуду Києва з обрання йому запобіжного заходу, 18 липня 2017 року
Фото: УНІАН/В’ячеслав Ратинський

«Бурштинова справа»

У червні 2017 року НАБУ і САП провели спецоперацію під прикриттям. Агентка НАБУ «Катерина» вийшла на депутатів Борислава Розенблата та Максима Полякова як представниця компанії з Об’єднаних Арабських Еміратів, що зацікавлена у видобутку в Україні бурштину. За версією слідства, депутати отримали від «Катерини» гроші та внесли до Верховної Ради законопроєкти щодо видобутку бурштину, про які вона просила.

«Катерина» відкрила в Україні компанію, яка мала займатися видобутком бурштину та його імпортом в ОАЕ. Після цього Розенблат нібито за гроші впливав на посадовців Держлісагентства, Держгеокадастру, прокуратури Житомирської області та Житомирського окружного адмінсуду. Останній нібито в інтересах Розенблата скасував шість спеціальних дозволів на користування надрами, що були видані трьом юридичним особам.

Також в ОАЕ створили фірму, співзасновником якої, за ініціативою Розенблата, стала його сестра. Крім того, депутат нібито пропонував за $200 тисяч повпливати на Житомирську облраду та Держгеонадра для отримання спецдозволу користуватися надрами.

У жовтні 2018 року справу скерували до Голосіївського райсуду Києва. Але за рішенням Київського апеляційного суду вона зрештою опинилася в Печерському суді столиці, де не слухалася аж до створення ВАКС.

Після того, як справа потрапила до Антикорсуду, виявилося, що одна з обвинувачених, експомічниця Полякова, вагітна і тому не з’являлася до суду. За понад рік у справі досі не завершилося підготовче засідання.

Як стверджує адвокат Полякова Петро Бойко, етап підготовчого засідання не завершується через кількість обвинувачених, розгляд клопотань і скарг, а також іноді через нез’явлення учасників. Спрогнозувати, коли справа може дійти до вироку, захисникові наразі важко.

Водночас прокурор САП Валентин Мусіяка повідомив, що засідання відбуваються один раз на місяць. Він також не зміг спрогнозувати приблизну дату вироку, оскільки ще навіть не розпочався розгляд по суті справи. Прокурор додав, що сторона захисту вже анонсувала «300 клопотань» лише на стадії підготовчого засідання.

Як розповіли у ВАКС, у «бурштиновій справі» було призначено 11 засідань, із яких 8 були відкладені за заявами захисників та нез’явленням сторін, в одному оголошено перерву, а ще в одному справа не розглядалася через тимчасову непрацездатність судді.

Мер Одеси Геннадій Труханов під час розгляду скарги Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на рішення суду першої інстанції щодо встановлення йому запобіжного заходу у вигляді особистої поруки в Апеляційному суді Києва, 26 лютого 2018 року
Фото: УНІАН/В’ячеслав Ратинський

Справа Труханова

Взимку 2018 року НАБУ і САП заочно вручили підозри посадовцям Одеської міської ради, а також міському голові Геннадію Труханову. Напередодні цього він разом із іншими обвинуваченими виїхали за кордон. Офіційно — Труханов спочатку був у відпустці, а потім у відрядженні в Греції та Чехії. У лютому того самого року Труханов повернувся до України, де його затримали в аеропорту «Бориспіль» та вже особисто вручили підозру.

Читайте также на DOSSIER:  Титановое наследство Фирташа. Как и кто его делит при Зеленском

За версією слідства, Труханов та його «колеги» намагалися заволодіти більш як 92 мільйонами гривень із бюджету Одеси. Одеська міськрада придбала у приватної фірми за завищеною вдвічі ціною приміщення збанкрутілого заводу «Краян», щоб розмістити там мерію. Спочатку інша приватна фірма купила будівлю за 4 мільйони гривень, потім споруду кілька разів перепродавали аж до внесення її до статутного капіталу компанії «Девелопмент Еліт». У цієї фірми її й викупила міськрада вже за 185 мільйонів гривень.

Однак нерухомість була в жахливому стані — там зробили лише косметичний ремонт, аби завищити ціну. Тому, як стверджує обвинувачення, після купівлі Одеська міськрада ще й своїм коштом ремонтувала приміщення.

У жовтні 2018 року справу скерували до суду. Вже в липні 2019 року Малиновський райсуд Одеси виправдав Труханова та ще кількох співробітників Одеської міськради. Однак САП подала на цей вирок апеляцію. Її наразі розглядає апеляційна палата ВАКС.

Спочатку прокурор САП Валентин Мусіяка просив скасувати вирок і ухвалити новий, яким визнати мера Одеси винним. Але потім змінив думку — тепер просить повторно розглядати справу від самого початку в Антикорупційному суді.

Мер Одеси Геннадій Труханов під час розгляду клопотання про обрання йому запобіжного заходу у Солом’янському районному суді Києва, 15 лютого 2018 року
Фото: УНІАН/Володимир Гонтаар

Мусіяка розповів hromadske, що до такої позиції він дійшов, оскільки Малиновський райсуд Одеси виніс вирок із порушеннями. Зокрема, одеські судді посилалися у ньому на документи, які навіть не досліджувалися судом.

Скарга САП слухається вже впродовж року, і рішення має бути незабаром. Та найбільше, що зможе зробити апеляційна палата ВАКС — скерувати справу до Антикорсуду, де її почнуть слухати спочатку.

За словами адвоката Труханова Олександра Лисака, вони просять суд залишити чинним виправдувальний вирок. Захисник розповів, що наразі у справі тривають судові дебати, після яких буде останнє слово захисту та обвинуваченого. Потім судді підуть до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

Водночас, за словами прокурора САП Мусіяки, у справі були певні «затягування» з боку захисту, які під час розгляду справи в Малиновському суді чомусь не виникали. Він також повідомив, що іноді засідання відтерміновувалися через хворобу учасника справи з обіцянкою надати цьому підтвердження наступного разу. Проте, як стверджує прокурор, пізніше надавалася довідка про амбулаторне лікування, що не є перешкодою для участі в засіданні.

За його ж словами, «затягування» відбувалися й через неодноразові заяви про відвід суддів, нез’явлення захисників через карантин, а також відмову однієї з обвинувачених від усіх адвокатів і надання часу для вибору нового захисника. За підрахунками Мусіяки, апеляційна палата ВАКС провела приблизно 30 засідань у справі й жодне з них не відтерміновували через нез’явлення сторони обвинувачення.

Тим часом узимку 2020 року НАБУ і САП вручили нові підозри у справі. На думку слідства, організаторами «схеми» є колишній нардеп від «Батьківщини» Олександр Дубовой та його двоюрідний брат Олег Бабенко — депутат Одеської облради. Їхню справу до суду ще не скерували, хоча слідство вже завершили.

***

Отже, як бачимо, лише у двох справах з п’яти — стосовно Онищенка та Насірова — є вірогідність, що Антикорупційний суд винесе вирок протягом наступного року. Щодо решти з них вироки залишаються питаннями кількох років, або ж перспективи й зовсім туманні. Але навіть коли Антикорсуд нарешті ухвалить рішення в якійсь із гучних справ, захист усе одно має право його оскаржити. Й адвокати навряд чи не скористаються цією можливістю. А це означатиме, що вирок поки не набуде чинності, і найближчі «посадки» ми зможемо побачити лише після рішення апеляційної палати ВАКС.