“Бурштинова справа” Полякова-Розенблата: чому історичне кримінальне провадження НАБУ досі без вироку

“Бурштинова справа” Полякова-Розенблата
FavoriteLoadingДобавить в избранное

Вищий антикорупційний суд зробив двадцять (!) невдалих спроб провести підготовче засідання у “бурштиновій справі” екснардепів Розенблата-Полякова. З грудня 2019 року засідання зриваються переважно через неявку обвинувачених та їхніх адвокатів.

“Бурштинова справа” була сенсацією політичного сезону 2017 року та однією з перших гучних спецоперацій Національного антикорупційного бюро. Розслідування унікальне, бо вперше в історії України за участю детектива під прикриттям до кримінальної відповідальності намагаються притягнути колишніх нардепів із владної більшості.

За версією слідства, організована група вимагала та отримала хабар в $11 тис. за вплив на прийняття рішень народними депутатами Антоном Поляковим і Бориславом Розенблатом щодо підготовки проєктів законів про видобуток бурштину.

Антикорупційне бюро почало свою спецоперацію 3 серпня 2016 року; кримінальне провадження відкрило 28 листопада 2016 року. За словами директора НАБУ Артема Ситника, допомогу надавало американське Федеральне бюро розслідувань. Подробиці справи стали надбанням громадськості в липні 2017-го, коли у Раді показали “кіно” із зафіксованими фактами корупції, і з Полякова та Розенблата зняли недоторканність.

Однак і сьогодні, через чотири роки після “кіна”, до вироку в цьому провадженні далеко. Чому – розбиралася “Новинарня“.

Не одна затяжка

Ступор у “бурштиновій справі” – підготовче засідання. На цій стадії вирішують, чи відповідає обвинувальний акт усім вимогам закону, заслуховують клопотання сторін, визначають склад учасників процесу, вирішують, як досліджувати докази, кого допитувати тощо.

Під час судового засідання ВАКС
Під час судового засідання ВАКС у справі Розенблата-Полякова 11 червня 2021 року. Фото: Катерина Петренко, “Новинарня“

Провадження щодо Розенблата-Полякова не рухається з різних причин: значна кількість учасників, поважні та неповажні причини неявки, безпідставні клопотання. Важливу роль відіграють судді, оскільки саме вони мають давати раду затягуванням і “процесуальним маніпуляціям”, якщо ті є.

Так, 11 червня ц.р. колегія суддів ВАКС під головуванням Інни Білоус укотре відклала судове засідання через погіршення здоров’я обвинуваченої Тетяни Михайленко (Любонько). Це колишня помічниця нардепа з “Народного фронту” Полякова. За версією слідства, саме через неї Максим Поляков отримував неправомірну винагороду.

Закон не дозволяє проводити засідання за неявки бодай одного фігуранта, оскільки інкримінований злочин – тяжкий.

Читайте также на DOSSIER:  Почему врачи уезжают из Украины

“Жива-здорова підзахисна, але певні відхилення діагностовано. Їй важко пересуватися. Надійшли знімки рентгену, може бути запалення”, – повідомив адвокат.

Суд не взявся наразі оцінювати, чи є поважною причина неявки Михайленко, бо адвокати пообіцяли надати медичні довідки, вже коли та вилікується.

Раніше у справі тривала трьохмісячна пауза через вагітність та пологи Михайленко.

Її справу не виділили в окреме провадження, щоб прискорити розгляд провадження щодо інших фігурантів. Бо не бачили підстав, відповідно до закону.

Прокурор Максим Кравченко каже: “Суд не задовольнив жодного клопотання прокурорів про заходи реагування. Ми хотіли якось дати раду затягуванням у цій справі з боку захисту та обвинувачених. Заявляли клопотання щодо приводу обвинувачених ще з самого початку, коли воно слухалось у Голосіївському суді. У цьому теж було відмовлено. Зокрема в минулому засіданні відмовили прокурору в приводі обвинуваченого Костянтина Проскурка через нібито відсутність мотивування. Але неявка обвинуваченого та неповідомлення суду про неможливість явки вже є підставою, на мій погляд, щоб застосувати і привід, і грошове стягнення”.

“Ми бачимо, як він відверто нехтує загальні правила КПК України, зокрема щодо обов’язків обвинуваченого, і в першу чергу демонструє неповагу до суду півгодинним спізненням сьогодні”, – говорить прокурор.

Цікаво, що станом на друге півріччя 2020 року у Вищому антикорсуді “зависло” на підготовчій стадії 30 справ. Водночас є приклади, коли у справах із більш як десятьма учасниками й схожими намаганнями затягнути процес суддям вдавалося в розумні строки завершити підготовку. Наприклад, судді у справі ексдепутата Миколи Мартиненка продовжували засідання і в післяробочий час, щоб не допустити затягування. Також 25 травня у справі міського голови Одеси Геннадія Труханова щодо заводу “Краян” під час третьої невдалої спроби провести підготовче засідання суд визнав неповажними три неявки поспіль адвоката Михайла Коротюка й оштрафував його на 13 тисяч гривень. Таким чином, настрій колегії був з’ясований: судді в цій справі максимально орієнтовані на повноцінний судовий розгляд у розумні строки.

Читайте также на DOSSIER:  Януковича и его сына требуют заочно арестовать по делу о Межигорье: детали

ВАКСинальна кампанія

Попри те, що кожна справа унікальна, існує запит суспільства на встановлення справедливості. До того ж, за порушення строків на розумний розгляд справи, якщо обвинувачені звернуться до Європейського суду з прав людини і виграють, фінансово розплачуватиметься держава Україна коштом платників податків.

Однак різні справи у ВАКС слухаються різними “темпами”. Через завантаженість судової колегії у справі Розенблата-Полякова наразі оголошена перерва більш як на місяць – до 20 липня.

У Спеціальній антикорупційній прокуратурі тривале непроведення підготовчого засідання ВАКС пояснюють тим, що колегія суддів – не постійна, а тому складніше узгоджувати графік.

Із вересня 2019 року по сьогодні у ВАКС 312 кримінальних проваджень колегіально розглядаються 27 суддями, повідомили у відділі комунікації ВАКС. Вони не можуть ставити одні справи в пріоритет над іншими, а процесуальне законодавство не дозволяє слухати лише одну справу “підряд”.

Неодноразово судді говорили про необхідність зменшити навантаження на ВАКС шляхом принаймні збільшення штату суду або внесення змін до закону, аби “прості” справи розглядались не колегіально, а одним суддею. Адже з наявною кількістю суддів неможливо забезпечити безперервний стан розгляду.

Обережно, справа не закривається

Та повернімось до “бурштинової справи”.

Доказова база сторони обвинувачення налічує 111 томів. Прокурори планують допитати 44 свідків, серед них – помічники народних депутатів, депутати минулого скликання, член Кабінету Міністрів України, судді Житомирського окружного адмінсуду.

Борислава Розенблата обвинувачують в одержанні неправомірної вигоди за реалізацію права законодавчої ініціативи (ч. 4 ст. 368 КК України) та у зловживанні впливом (ч. 2 ст. 369-2 КК України). Максиму Полякову інкримінують ту саме ч. 4 ст. 368 ККУ.

Прокурор САП Валентин Мусіяка поки що не готовий прогнозувати, яку міру покарання проситиме в дебатах для колишніх парламентаріїв. Проте санкція найважчої інкримінованої статті передбачає понад 10 років позбавлення волі.

Сам Борислав Розенблат винним себе не вважає та не вбачає затягування процесу з боку захисту.

Борислав Розенблат
Борислав Розенблат на суді, літо 2017 року. Архівне фото “Укрінформ”

“Коли ця справа зшивалася білими нитками, у правоохоронців було максимальне бажання набити туди різних людей із різних професій. Тому так багато учасників процесу та адвокатів, а зараз пандемія. Це затягує розгляд”, – вважає екснардеп.

Читайте также на DOSSIER:  Почему врачи уезжают из Украины

Розенблат пояснює: сам він не пропустив жодного засідання, бо для нього принципово довести власну правоту. 16 квітня адвокат Розенблата Володимир Красовський взагалі просив закрити “бурштинову справу”. За його словами, підзахисний нібито не набув процесуального статусу обвинуваченого, бо прокурор, мовляв, передав до суду обвинувальний акт із порушенням наданого строку.

Колегія суддів ухвалила, що захисники не довели порушення строків досудового розслідування, і відмовилась закрити справу. Розенблат оскаржуватиме.

Окрім того, ще 20 вересня 2018 року Розенблат домігся визнання Окружним адміністративним судом Києва дій детективів незаконними. Проте Велика палата Верховного Суду скасувала це рішення і постановила, що це питання – взагалі не компетенція адміністративного судочинства.

Також екснардеп судився з детективами НАБУ, Генпрокуратурою та Державною казначейською службою, щоб отримати 100 мільйонів гривень моральної шкоди з держбюджету та віддати їх на будівництво та ремонт доріг у Житомирській області. Проте 14 лютого 2020 року Печерський райсуд Києва не задовольнив цей позов.

Розенблат вбачає порушення закону в проведенні негласних слідчих розшукових дій не в межах кримінального провадження – попри те, що у справі до відкриття провадження проводились не НСРД, а оперативно-технічні заходи відповідно до закону про оперативно-розшукову діяльність.

Судове “шоу” must go on. Чи то пак, лише пролог до “шоу”.

novynarnia.com