_Добавить публикацию в закладкиМаловідома компанія, яку пов'язують з Суркісами і Кононенком, контролює обленерго і «поклала око» на «Центренерго».
Оточення президента України Петра Порошенка активно прибирає до рук підприємства енергетичного ринку, не чекаючи старту процесу приватизації.
Про це йдеться в розслідуванні «Української правди».
Тіньова приватизація відбувається за допомогою невідомої до останнього часу компанії «Енергомережа», яка стрімко увірвалася на український енергетичний ринок в минулому році.
Вона стала відомою після того, як навесні минулого року в пресі з'явилися матеріали про підозрілі угоди між «Запоріжжяобленерго» і «Енергомережею» з перепоступки боргів великих приватних споживачів електроенергії.
«Енергомережа» заробила мільйони на боргах перед обленерго
За даними НКРЕКУ, з грудня 2014 по березень 2015-го «Запоріжжяобленерго» поступилася «Енергомережі» боргами на загальну суму близько 346 млн гривень від декількох промислових підприємств області. Нові умови погашення боргів більш ніж лояльні для клієнтів обленерго – «Енергомережа» «прощає» боржникам величезні суми.
Наприклад, з 112 млн грн, які винен «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (49% акцій володіє олігарх Дмитро Фірташ), потрібно виплатити 30 млн грн, а решта 82,3 млн грн компанія просто прощає.
Ще одна угода між ЗТМК і «Енергомережею» про борг в 114 млн грн передбачала, що компанія Фірташа виплачує 50 млн гривень, а решта 64 млн також прощаються.
Унаслідок угод Фірташ на вигідних умовах позбавився від старих боргів титанового комбінату, а «Енергомережа» отримала живі гроші.
В «Енергомережі» стверджують, що обленерго отримує борги ЗТМК у розстрочку – 4,9 млн в місяць. Однак матеріали суду між сторонами показують, що це не так. «Енергомережа» не платила, через що обленерго довелося підписувати з компанією нові договори про розстрочення.
В матеріалах справи, яке порушило МВС за мотивами угод, фігурувала куди більша сума збитків – 950 млн гривень.
Але 27 липня 2015 року Генпрокуратура на чолі з Віктором Шокіним закрила справу «у зв'язку з відсутністю події кримінального правопорушення».
Виправити помилку ГПУ може Національне антикорупційне бюро, яке підхопило справу в кінці минулого року. Поки що слідчі НАБУ здобули право вилучити документи про сумнівні контракти і рухи по банківських рахунках «Енергомережі».
Подібні угоди відбувалися не тільки з «Запоріжжяобленерго». Така ж історія з «Черкасиобленерго» – державне підприємство відписало «Енергомережі» 23 млн боргу черкаського «Азоту», який належить Дмитру Фірташу. «Харківобленерго» зовсім «помилково» перерахувало «Енергомережі» 4 млн гривень.
Менеджери «Енергомережі» керують обленерго
Співрозмовники «Української правди» приписують «Енергомережі» неформальну участь у роботі чотирьох розподільних компаній, де контрольні пакети акцій належать державі – «Запоріжжя-«, «Харків-«, «Черкаси-» і «Миколаївобленерго».
За останні півтора року в штаті або керівництві «Енергомережі» встигли попрацювати брат екс-міністра енергетики Юрія Продана Петро, а також колишні менеджери енергокомпаній братів Суркісів і Костянтина Григоришина.
Після роботи в компанії частина менеджменту «Енергомережи» перейшла на роботу в обленерго.
У Миколаєві першим заступником директора обленерго з початку 2015 року працює колишній голова наглядової ради «Енергомережі» Олексій Беспалов. З кінця 2014 року екс-менеджер «Енергомережі» Ігор Карпенко працював в «Черкасиобленерго». На цій посаді його змінила Світлана Кузьмінська, яка також представляє «Енергомережу».
Зв'язки «Енергомережі» з Суркісами і Кононенком
Численні співрозмовники «Української правди» на енергоринку, в парламенті і держструктурах називають керівника «Енергомережі» Дмитра Крючкова представником братів Ігоря та Григорія Суркісів. А лобістом компанії у відносинах з держорганами – заступника голови фракції БПП Ігоря Кононенка.
Дмитро Крючков у 2006 році обирався нардепом від БЮТ і потрапив в комітет з енергетики. Через перевибори він побув депутатом рік і запам'ятався лише тим, що став «тушкою» і перейшов в Антикризову коаліцію.
Його брат Леонід у тому ж 2006 році став депутатом БЮТ в Київраді, але потім швидко перейшов в Блок Черновецького. У той же час до цієї фракції входив теперішній заступник голови «Блоку Петра Порошенко» Ігор Кононенко.
Тоді брати Крючкови були відомі як співвласники забудовника «Київреконструкція» і будівельних компаній, які обслуговують українські АЕС.
У Дмитра Крючкова вже були проблеми із законом. В кінці нульових керівництво харківського атомного інституту «Енергопроект» звинуватило Крючкова у розкраданні акцій шляхом підробки документів. На початку 2010 року бізнесмена затримали правоохоронці. Але незабаром справа була закрита.
Публічно про зв'язок державних обленерго з Крючковими, яких лобіюють Ігор Кононенко і брати Суркіси, заявляв лише нардеп Сергій Лещенко. «Кононенка називають лобістом призначень в тих розподільних енергокомпаніях, де контрольним пакетом володіє держава, а в дійсності ними керують Григорій Суркіс і брати Крючкови», — писав Лещенко в «Новом времени».
Один з нардепів від БПП, близький до президента, так описує появу Крючкових в енергобізнесі: «Ігорю Віталійовичу ( Кононенко) доручили ділянку роботи за державним обленерго і «Центренерго». Оскільки в енергетиці він не знавець, вирішив залучити до справи Крючкових і Суркісів. Ці не знайшли нічого розумнішого, як вивести гроші з держпідприємств шляхом перепоступки боргів».
Кононенко відкидає всі звинувачення. «Не маю ніякого відношення», – написав він смс у відповідь на запитання «УП».
У прес-службі «Енергомережі» заявили, що керівництво компанії з Суркісами і Кононенком не знайоме і не підтримує жодних виробничих або інших відносин.
Підготовка до приватизації
В 2016-му «Енергомережа» від неформального участі в енергетиці зробила перші кроки до контролю над державними компаніями.
Серед підприємств, які її цікавлять, вже зараз можна назвати «Центренерго» і Одеську ТЕЦ, куди компанія зайшла завдяки участі в процедурі банкрутства цих підприємств.
В роки президентства Януковича «Центренерго» підписувала контракти з прокладками Олександра Януковича. Зараз кураторство над нею приписують Ігорю Кононенку.
У минулому році ця держкомпанія виявилася єдиною енергокомпанією, приватизація якої була згадана в меморандумі МВФ. Чи буде вона прописана у новому варіанті меморандуму – не відомо. Текст зараз узгоджується сторонами.
За даними «УП», у проекті документа є пункт про те, що навесні Україна повинна залучити іноземних консультантів та комісії для підготовки до продажу ОПЗ і «Центренерго». Однак Адміністрація президента пропонує викреслити «Центренерго» зі списку. Противником приватизації компанії виступає і «президентський» міністр енергетики Володимир Демчишин.
Як з'ясувала «Українська правда», близькі до «Енергомережі» фірми почали скупку боргів «Центренерго» і Одеської ТЕЦ. Результатом цього процесу може стати контрольований перехід державного майна в приватні руки.
«Центренерго» з 2004 року знаходиться в процедурі банкрутства за позовом вугільного підприємства «Ровенькиантрацит». Наприкінці минулого року відбулося два доленосних судових засідання.
Перше відбулося 17 листопада – суд відмовив у претензіях цілого ряду державних і приватних кредиторів «Центренерго» на загальну суму понад 2,3 млрд гривень.
Друге засідання відбулося 1 грудня. На ньому була затверджена заміна частини старих кредиторів, які вже були в реєстрі, на нових.
І тут на сцену знову виходять державні обленерго і близькі до «Енергомережі» компанії. Як виявилося, з вересня по листопад 2015 року старі кредитори «Центренерго» перепродали свої борги на 70 млн грн невідомим компаніям — «Тера», «Транснова», «Баланс Груп» і «Легіст-Інвест».
70 мільйонів достатньо, щоб брати участь в комітеті кредиторів, призначенні керівництва та погодженні плану санації підприємства.
Історія українського бізнесу знає чимало історій, коли з процедури банкрутства держкомпанії виходили з оновленим списком власників. Наприклад, за такою схемою найбільшим акціонером «Дніпроенерго» став ДТЕК Ріната Ахметова.
Хто стоїть за новими кредиторами «Центренерго»? Як мінімум по двом підприємствам можна простежити зв'язок з «Енергомережою» і братами Суркісами.
Засновник «Баланс Груп» — Ганна Надєжина, «Легіст-Інвест» — Данило Платонов. Обидва вважаються засновниками компанії «Спортивно-оздоровчий центр фізичного розвитку «Динамо-Київ».
Платонов також працює директором в компанії «Енергомережа – генерація», її єдиний засновник – холдингова компанія «Енергомережа».
В самому кінці 2015 року «Енергомережа» безпосередньо включилася в банкрутство Одеської ТЕЦ. Вона перекупила борги у трейдера «Укргаз-Енерго» Дмития Фірташа і державного «Трансгазу» і бореться в суді за призначення лояльного арбітражного керуючого.
«Скандали навколо «Центренерго», ОПЗ і державних обленерго дають зрозуміти, що система управління державним майном все ще залишається незмінною, змінюються лише бенефіціари схем. Все це відбувається не просто з потурання, але і завдяки протекції вищих керівників країни», — пише автор розслідування журналіст «УП» Андрій Самофалов.
«Затримка приватизації української енергетики призводить до очікуваного результату. Коли держава почне продаж, Фонду держмайна просто нічого буде запропонувати», — підсумував він.
Нагадаємо, велику приватизацію в Україні хотіли провести в 2015 році. Проте через зміну законодавства, зокрема щодо недопущення до приватизації фізичних та юридичних осіб країни-агресора Росії, вирішили перенести продаж держпідприємств на наступний рік.
Источник: tsn.ua
