_Добавить публикацию в закладки

Днями Державне бюро розслідувань (ДБР) підготувало першу підозру проти п'ятого президента, а нині нардепа Петра Порошенка. Вона стосується узурпації влади при призначеннях в наглядовий судовий орган – Вищу раду правосуддя (ВСП).

У справі ВСП відзначається, що на фініші свого президентського терміну Порошенко призначив нових членів Вищої ради правосуддя без конкурсу, а це може трактуватися як узурпація влади. Варто зазначити, що відповідно до закону, президент призначає двох членів ВСП, попередньо оголосивши на своєму офіційному сайті про старт процедури конкурсу.

11 березня 2019 року Порошенко дійсно оголосив такий конкурс і мав призначити тих людей, які пройшли спеціальну перевірку. Але в квітні Окружний адмінсуд Києва заборонив конкурсній комісії подавати на той момент чинному президенту кандидатів – в силу ряду порушень, допущених безпосередньо під час конкурсного відбору.

Відповідно до закону, процедуру потрібно було починати з чистого аркуша. Але 8 травня, коли вже були відомі результати президентських виборів, все ще залишаючись де-юре гарантом Конституції, Порошенко вирішив змінити умови конкурсу і спецуказом ухвалив, що новий відбір, якщо провалився старий, вже не потрібен, а президент може призначати людей з-поміж тих, хто пройшов попередні етапи відбору. Простіше кажучи, своїм указом Порошенко фактично скасував конкурс, а 13 травня призначив двох членів ВСП своїми указами.

Захоплення влади чи зловживання службовим становищем?

Портнов зачепився за той факт, що на той момент указ про зміну конкурсних правил не був опублікований і, отже, не набув законної сили. У своїй позовній заяві чиновник часів Януковича вказував на дві статті Кримінального кодексу: 109 (насильницька зміна конституційного ладу і захоплення влади) і 382 (невиконання рішення суду). Однак, в кінцевому підсумку, ДБР перекваліфіковувало підозру: тепер Порошенко проходить за 364 статтею – «зловживання владою або службовим становищем».

П'ятий президент, реагуючи на новину про підозру, заявив, що змушений був повернутися з Туреччини, де перебував з робочим візитом. У Twitter він розмістив відеокоментар журналістам, записаний в аеропорту «Київ».

Повернувся, як тільки почув феєричну дурість, яку оприлюднив голова ДБР. Оскільки я перебував з візитом в Турецькій Республіці, змушений був скасувати кілька зустрічей і негайно повернутися в Україну. Повернутися, щоб продемонструвати: вони нікого не залякають, у них нічого не вийде! 
– заявив колишній господар Банкової, назвавши підозру провокацією, а справу юридично нікчемною.

Пятий президент вважає, що справа не має юридичної ваги і це зрозуміло навіть юристу-початківцю першокурснику.

Над нею навіть кури сміються… Звинувачувати п'ятого президента України в захопленні державної влади – це смішно. Може, вони мають на увазі часи Януковича, і пан Труба з паном Портновим вирішили захищати Януковича, – резюмував Порошенко.

У політсилі Порошенко – «Європейська солідарність» вважають, що за допомогою підозри директор ДБР Роман Труба»чіпляється за крісло, яке швидко вислизає».

Фінальний акорд Труби

Дійсно, в кулуарах досить поширена думка, що підозра Порошенку – це «лебедина пісня» глави ДБР Романа Труби, і ось чому.

Не далі ніж тиждень тому парламентарії прийняли поправку до закону про Держбюро, яка дозволяє президенту достроково звільняти главу ДБР і його заступників акурат після вступу в силу закону. А також призначати тимчасового керівника – поки нового не визначать на конкурсі. Документ, який регулює правила діяльності ДБР, зараз проходить друге читання і в найближчі тижні, швидше за все, буде прийнятий, тому що його підтримала не тільки монобольшість, але й ще дві фракції – ЄС і «Голос». Тобто, голосів вистачає з лишком.

Відзначимо, що в разі затвердження законопроєкту новий глава ДБР отримає дуже широкі повноваження. Так, пропонується скасувати конкурс на посади першого заступника і заступника директора ДБР, передавши директору право самому призначати заступників, а також в одноосібному порядку їх звільняти. Також директору надаються повноваження одноосібно затверджувати організаційну структуру ДБР.

При цьому через конкурс будуть продовжувати пропускати рядових співробітників, однак не керівництво. Примітно, що робота конкурсної комісії буде забезпечуватися не секретаріатом Кабміну як зараз, а центральним апаратом ДБР. Директору Держбюро розслідувань надається також право одноосібно призначати і звільняти працівників цього апарату за своєю ініціативою.

Згідно з висновком науково-експертного управління ВР, у разі прийняття в такому вигляді законопроєкту про ДБР, в країні з'явиться правоохоронний орган, керівник якого отримає «необмежену владу».

Втім, на Банковій про ці деталі, в яких, як відомо, криється диявол, схоже, зараз не замислюються. Як розповіло нам джерело в Офісі Президента, головна місія законопроєкту про ДБР – «піти» з займаної посади «незручного» Трубу і призначити на його місце свою людину, яка не буде підігравати відразу декільком різним політичним течіям, а орієнтуватися у своїх діях виключно на Банкову.

Відзначимо, що нинішній глава ДБР Роман Труба був призначений на посаду ще за часів Петра Порошенка, але після поразки п'ятого президента на виборах, саме ДБР стало локомотивом в розслідуванні кримінальних справ проти нього і його найближчого оточення. Але, попри бурхливу активність ДБР на тлі млявої діяльності інших силових структур, очевидно Труба так і не заслужив довіри у «Зе-команди».

У кулуарах запевняють, що на його місце зараз претендує заступник генпрокурора Віктор Трепак, якого називають людиною близькою до глави Офісу Президента Андрія Богдана. Втім, поки що Труба робить все, щоб продемонструвати свою ефективність – а, значить, Петру Олексійовичу, ймовірно варто очікувати неприємних для себе новин.

Дилема для влади: саджати чи ігнорувати?

Хоча, з урахуванням того, з якою демонстративною послідовністю колишній гарант пропускає допити по різним справам, складається стійке враження, що він провокує опонентів і сам напрошується на арешт з метою стрімкого підвищення власних політичних акцій в статусі «політ жертви» режиму. Але про будь-які судові процеси і, тим більше, посадки, говорити поки що зарано, оскільки Петро Порошенко, як і решта нардепів, володіє недоторканним статусом.

До слова, напередодні у «Слузі народу» вустами заступника голови фракції Олександра Корнієнка заявили про підтримку рішення зняти недоторканність з Петра Порошенка, якщо відповідне подання включать до порядку денного засідання Ради. Водночас він припустив, що голосів може і не вистачити.

Загалом, наразі ситуація виглядає так, що влада опинилася «на шпагаті». З одного боку у суспільстві, про що свідчать соціологічні опитування, зберігається величезний запит на «посадки». З іншого, є пасіонарна меншість, яка часто-густо диктує порядок денний. Питання полягає в тому, чи вдасться Банковій віднайти прийнятну для всіх суспільних верств золоту середину.