Слуга народу? VoxCheck ключових тез Зеленського з інтерв'ю Гордону | DOSSIER

Слуга народу? VoxCheck ключових тез Зеленського з інтерв’ю Гордону

Зеленський
FavoriteLoadingДобавить в избранное

Наскільки глибоко Володимир Зеленський орієнтується у ключових для України зовнішньополітичних та економічних питаннях? Спойлер: не дуже

Водночас у розмові з Дмитром Гордоном Зеленський висловив свої думки про одні з найважливіших для України питань: умови закінчення війни, співпрацю з МВФ, ЄС та НАТО, формування команди, деолігархізацію, мовну політику та політичний устрій в Україні.

Протягом передвиборчих перегонів VoxUkraine буде аналізувати програми усіх основних кандидатів у президенти. Для цього організація розробляє відповідну методологію.

Стаття нижче – спроба перевірити деякі тези Зеленського з точки зору фактчеку та більш повно прокоментувати питання, яких він торкається. Зробити фактчек вдалося лише за кількома його тезами (НАТО, МВФ, умови закінчення війни, військова допомога Україні). Решта тверджень Зеленського носили суб’єктивний характер, мали багато оціночних суджень і мало фактажу, тому перевірити їх не виявилося можливим. Але їх можна почитати за посиланням.

Про вступ до НАТО

МАНІПУЛЯЦІЯ

У меня вопрос по НАТО. Мы знаем, что такое НАТО? Войдут войска, и мы будем защищены от агрессора? Иди договорись (с НАТО – прим. ред) тихо. Кому нужны плакаты твои? Кому надо в Конституции или где (это – прим. ред) закрепить? Я не понимаю, вы дипломаты или вы х*р знает кто? Ну вот я понимаю, я договорюсь с НАТО, если это возможно.

У цій цитаті Володимир Зеленський озвучує дві тези:

  • закріплення курсу на інтеграцію в НАТО в Конституції нічого не дасть
  • домовлятися про вступ до НАТО потрібно «тихо» (тобто без публічного обговорення)

Безумовно, зміни до Конституції не є гарантією незмінності курсу України до НАТО. Значно важливішими є практичні кроки у сферах реформ в Україні та співпраці з Північноатлантичним блоком. Однак, по-перше, після закріплення в тексті Конституції орієнтації країни на Північноатлантичний альянс це положення буде важче змінити: для цього потрібно буде голосування ⅔ парламенту. По-друге, це може бути додатковим (хоча, звісно, далеко не основним) свідченням серйозних намірів та визначеності України у переговорах із НАТО. Тому закріплення курсу на вступ до НАТО у Конституції навряд чи буде зовсім марним кроком.

Відносини України з НАТО стали значно більш інтенсивними з 2014 року після агресії Росії та відмови України від позаблоковості. У 2016 році на саміті у Варшаві було прийнято Комплексний пакет допомоги для України та створено 8 трастових фондів для сприяння реформам оборонного комплексу України.

Сьогодні Україна декларує прагнення вступити до НАТО, оскільки окрім технічної та фінансової допомоги, яку ми вже отримуємо, вступ – це гарантії безпеки від усіх членів альянсу.

Формальні умови вступу до НАТО зазвичай прописують у Плані дій щодо членства (ПДЧ), і вони стосуються відповідності збройних сил країни-кандидата стандартам НАТО, цивільного контролю над армією та відсутності територіальних претензій до своїх сусідів (до речі, Україна мала намір отримати ПДЧ ще 1994 року, а 2002 року намагалася активізувати співпрацю з НАТО).  

Незрозуміло, яким чином можливо «тихо» приєднатися до НАТО, як пропонує Володимир Зеленський. Адже для цього, по-перше, потрібно провести низку комплексних реформ, що потребують бюджетних ресурсів. По-друге, до країн-кандидатів є неофіційна, але вагома вимога НАТО – підтримка населенням рішення про приєднання. Поширена практика – проведення загальнонаціонального референдуму, що аж ніяк не вкладається в поняття «тихо». До речі, відсутність підтримки населенням України вступу до НАТО була одним із аргументів Франції та Німеччини на користь того, щоб не дати Україні План дій членства у 2008 році. Зараз вступ до НАТО підтримують 42% населення, що менше, ніж у минулі два роки, але значно більше, ніж, наприклад, у 2012 році (13%). Тому відповідна адвокаційна кампанія є важливою складовою руху до НАТО.

Читайте также на DOSSIER:  Президентские рейтинги: Тимошенко, Зеленский, Порошенко, Гриценко, Бойко, - опрос группы "Рейтинг". ИНФОГРАФИКА

Отже, Володимир Зеленський маніпулює, коли каже, що закріплення руху до НАТО в Конституції не має жодного практичного сенсу, а домовитись про вступ можна «тихо».

ПРАВДА

Хотя там (в НАТО – прим. ред.) такие условия… У нас война на территории, это уже одно из условий, когда мы не можем вступить в альянс.

Стаття 10 Статуту НАТО визначає, що до блоку можуть запросити будь-яку державу, що поділяє принципи, викладені в Статуті, та бажає зробити свій внесок до безпеки північноатлантичного регіону. Тобто прийом нових членів – це політичне рішення, яке є індивідуальним для кожної країни. У жодному офіційному документі не написано, що війна на території є умовою, яка гарантовано блокує вступ до Альянсу. Однак у принципах щодо розширення НАТОвказано, що кандидати на вступ повинні мирними способами вирішити територіальні або етнічні конфлікти і що вирішення цих конфліктів враховуватиметься під час ухвалення рішення про запрошення нового члена.

Висновок: вочевидь, невирішений конфлікт, особливо за відсутності стійкого перемир’я, як у випадку України, є перешкодою для вступу до НАТО, оскільки альянс бере на себе зобов’язання гарантувати безпеку своїх членів. Отже, ця теза Зеленського є правдивою.

Про МВФ

НЕПРАВДА

Какие там (у МВФ – прим. ред.) условия? Там же условия жесткие. Они говорят, что без этого (кредитов МВФ – прим. ред) будет у нас дефолт. <…> Вообще, честно говоря: дают транш – надо брать. <…> Там очень жесткие проценты. <…> Есть примеры других стран, которым они выдают кредиты. Давайте положим бумажки, давайте посмотрим. А можно нам такие же? Ребята, а чего нам другие, а кто с вами договорился?

Володимир Зеленський озвучує дві тези:

  • без кредитів МВФ в Україні буде дефолт (ми припускаємо, що під словом «вони» маються на увазі працівники МВФ, які озвучують таку тезу)
  • за кредитами МВФ високі відсотки, причому вищі, ніж в інших країнах

Насправді кредити МВФ навпаки є дуже дешевими: для України, наприклад, середня ставка за кредитами МВФ становить близько 3%. Для порівняння: ставка за останнім випуском євробондів (осінь-2018) становила 8,994-9,750%.

Формування відсоткової ставки за кредитами МВФ – це не суб’єктивний процес, а складна процедура, яка залежить від багатьох чинників (вони детально описані у звіті IMF Financial Operations 2018):

  • розміру квоти країни у МВФ (це сума, на яку може розраховувати країна, залежно від її внеску до статутного капіталу МВФ; при цьому внесок країни залежить від розміру її економіки, рівня відкритості та інших факторів, дані МВФ);
  • типу кредитної програми та її тривалості;
  • розміру вибірки кредиту (МВФ затверджує певну суму кредиту, але країна може отримати лише його частку – залежно від виконання країною умов отримання траншів);
  • розміру базової ставки МВФ в SDR (special drawing right, умовна «валюта» МВФ, курс якої залежить від ключових світових валют). Базова ставка в свою чергу залежить від вартості державних облігацій таких країн як США, Великобританія, Японія та деякі інші (див. діаграму).

Відсоткові ставки в SDR та їхні компоненти, % річних

Як бачимо з графіку, базова ставка за SDR, яка формує вартість кредитів МВФ, у 2017-2018 роках становила 0,5-1% річних і незначно відрізнялась від ставки, наприклад, за 3-місячними державними облігаціями США. Таким чином, ставка за кредитами МВФ для України лише на 1,5 відсоткових пункти вища за ставку за держоблігаціями США.

Порівняти ставки кредитування МВФ для України та інших країн-позичальників важко, оскільки МВФ не поширює такої інформації. Але якщо Зеленський мав на увазі, що Україні дають суттєво дорожчі кредити, ніж іншим країнам (на 5 і більше відсоткових пунктів) – то це неправда.

Читайте также на DOSSIER:  Зеленский будет настаивать, чтобы его инаугурация состоялась 19 мая

Щодо жорстких умов співпраці та «дефолту у разі неотримання чергового кредиту від МВФ». Про те, що Україна може зазнати дефолту без продовження співпраці з МВФ, говорять не представники МВФ, а українські економісти (див. «Макроекономічні ризики зростають і потребують термінових дій»). Умови співпраці з МВФ передбачають проведення реформ, а не просто отримання кредитів. Зокрема, протягом останніх років умовами меморандумів з МВФ були створення ринку газу, антикорупційних органів, докапіталізація банків та ін. Втілення цих реформ дозволить не лише уникнути дефолту, а й забезпечити економічне зростання. Тому воно вигідне насамперед державі Україна.

Підсумовуючи, вердикти за тезами Зеленського такі:

  1. без співпраці з МВФ дефолт не є неуникним, але є дуже імовірним. Наприклад, уряд може спрямувати кошти з інших програм на виплату боргів і таким чином не допустити дефолту, але вірогідніше за все уряд цього не зробить;
  2. порівняти умови, на яких Україна отримує кошти від МВФ, з умовами інших країн неможливо. Але навряд чи ці умови для нашої країни є набагато гіршими. У будь-якому разі ставки за кредитами МВФ набагато нижчі, ніж ринкові ставки.

Висновок: обидві тези є неправдивими.

Про умови закінчення війни з Росією

МАНІПУЛЯЦІЯ

Придется говорить (с Россией – прим. ред.). Хотим, не хотим, через себя. Хоть с чертом лысым готов договориться, лишь бы не умирал не один человек. Я считаю, что это хотя бы первый шаг. Прекратить стрельбу и развивать свою страну. <…> Легко (представляю переговоры с Владимиром Путиным – прим. ред.). Та надо говорить, всё очень просто: «Что вы хотите? Чего вы к нам пришли?» Написали пункты. «Шо надо, ребята?» Потом бы я взял эти пункты, мир-то надо на наших условиях. Потом сказал: «А вот наши пункты». Где-то посередине бы сошлись. <…> Люди, вот смотрите, я с ним (Путиным – прим. ред) говорил, вот список. А вот наш список. А вот они идут на это. А дальше, люди, я считаю, что надо так. Но, как и выбор президента, всё решение на вас. Вот вам референдум. Нам бы сказали: «Там через депутатов, пока проведешь референдум…» Та всё просто. Да не надо ничего через ваших депутатов. Нам надо решить вопрос. Депутаты, не хотите референдум, не даете нам эту возможность? Гуляйте. Онлайн (проведем опрос – прим. ред.), по телевизору. Ребята, нам надо хотя бы знать результат, что думают люди. Люди тебе голосуют. Однозначно за, однозначно против не будет, но будет какая-то история. Утвердили список (условий для перемирия – прим. ред.) и пошли жить.

У цій цитаті Володимир Зеленський висловлює такі тези:

  • з РФ та Володимиром Путіним можливо досягти компромісу – викласти вимоги обох сторін та зійтися «десь посередині»
  • після цього потрібно оголосити референдум, на якому народ України голосує за чи проти досягнутого компромісу
  • на референдумі не буде однозначно «за» чи «проти», але за його результатами можливо сформувати якийсь остаточний список умов миру з РФ
  • якщо Верховна Рада не погоджується оголосити такий референдум, то можна провести опитування онлайн або через телебачення

Сьогодні можливість досягнути компромісу з президентом РФ виглядає малоймовірною, оскільки досі, незважаючи на багаторазові домовленості, не вдалося досягнути навіть стійкого припинення вогню. Наприклад, наприкінці грудня 2018 року було повідомлено про чергову домовленість про перемир’я, однак вона не діє: 31 груднядвоє українських військовослужбовців отримали поранення, 1 січняодин загинув та двоє отримали поранення.

Якщо не станеться якихось кардинальних змін всередині Росії або міжнародний тиск не стане критичним для Кремля (а обидва варіанти виглядають малоймовірними в найближчому майбутньому), то вирішити конфлікт справді можна лише шляхом переговорів з Росією. Але важливо розуміти, що у такому випадку Україна змушена буде йти на поступки, які зараз видаються неприйнятними. Про які поступки йдеться? Ось лише кілька найголовніших:

  • РФ прагне легітимізувати окупацію Криму (про висловлення таких ідей повідомляли представники України в Мінській групі Роман Безсмертний та Євген Марчук),
  • заблокувати потенційний вступ України до НАТО (Russian deniable intervention in Ukraine, стор.15-21)
  • особливий статус для ОРДЛО із збереженням там впливу РФ та фінансуванням цих територій з бюджету України (як передбачено Мінськими угодами).
Читайте также на DOSSIER:  Запад не поддержит кандидатуру Порошенко на следующих выборах – СМИ

При цьому у нинішній ситуації незрозуміло, що може змусити РФ «зійтись десь посередині». Також питання в тому, чи готові зараз до таких поступок українське суспільство та будь-який всенародно обраний президент. Для того, щоб це зрозуміти, справді можна провести загальнонаціональний референдум. Щоправда, спочатку потрібно прийняти закон, який регулював би процедуру його проведення, оскільки зараз такого закону немає (останній законвизнано неконституційним).

Однак проведення референдуму з питань підписання мирної угоди є дуже ризикованим інструментом: відомо чимало випадків, коли плебісцит ще більше антагонізував нестабільне суспільство. Останній відомий приклад – Колумбія, коли на референдумі населення проголосувало проти мирних угод, які вже були досягнуті. Крім того, на додачу до закону про референдум доведеться вносити зміни до Конституції, оскільки стаття 74 прямо забороняє проводити референдум з питань амністії, а вона є невід’ємним предметом  мирних переговорів і здебільшого – частиною мирних угод.

Незрозумілим також є твердження про те, що результатом референдуму не буде «однозначно за» чи «однозначно проти». Це може свідчити про бажання провести референдум лише для галочки і залишити можливість трактувати його результати на власний розсуд.

Врешті решт, голосування онлайн або по телевізору не може наразі замінити загальнонаціональний референдум. По-перше, його навряд чи можна буде назвати репрезентативним. По-друге, в умовах нинішньої інфраструктури подібні голосування не убезпечені від кібератак та маніпуляцій, що підтверджує навіть досвід розвинутих країн.

Висновок: Отже, Володимир Зеленський маніпулює, оскільки ніщо не вказує на те, що з РФ можна досягти компромісу, зійшовшись «десь посередині». Також він не запропонував стратегії ведення переговорів відмінної від тої, що триває зараз. Крім того, проведення референдуму потребує багато законодавчих змін та може спричинити більше проблем замість вирішення конфлікту. Врешті решт, онлайн-опитуванням не можна замінити волевиявлення населення.

Про військову допомогу Україні

МАНІПУЛЯЦІЯ

В Канаде полно украинцев. Хорошо, мы сейчас никуда не вступаем (мається на увазі НАТО – прим.ред). Мы можем с канадцами подписать договор о какой-то военной поддержке? Ну, просто мне интересно. С поляками, там сколько наших украинцев работает <…> Кто-то там против НАТО. Ну, так есть же разные пути. Давайте с 5-7 странами заключим какие-то договора. Солдатами меняемся, они помогают, приезжают, (нам дают – прим. ред) оружие и т.д.

Двосторонні військові угоди з окремими країнами – це справді ще один інструмент посилення української безпеки. Але наведене твердження Володимира Зеленського свідчить про його погану обізнаність із ситуацією у сфері оборонного співробітництва між Україною та її партнерами, тому що те, що він пропонує зробити, насправді вже зроблено.

У 2017 році Україна підписала оборонну угоду з Канадою, у 2018 році її доповнили угодою про підготовку особового складу. Також підписана оборонна угода з Польщею (2016) та створена спільна українсько-польсько-литовська бригада. На додачу в останні роки Україна підписала ряд технічних угод у сфері військово-технічного співробітництва (наприклад, з Туреччиною, за якою Анкара оплатила товари та послуги для ЗСУ на 9 млн турецьких лір). Активну військову співпрацю Україна має і з НАТО та США. Зокрема, у 2018 році ми вперше напряму отримали від американців летальне озброєння – протитанкові ракети Javelin.

Pin It on Pinterest