Екран під арештом: що відбувається з медіаактивами Порошенка

Порошенка

Попри публічну відмову Петра Порошенка від права власності на телеканали, якими він володів багато років, вони все одно опинились серед переліку його заарештованих активів. DW розбиралась з причинами і наслідками.

Серед майна Петра Порошенка, яке Печерський районний суд Києва заарештував 6 січня на вимогу Державного бюро розслідувань (ДБР) та Офісу генпрокурора, опинились медіакомпанії, що ретранслюють опозиційні телеканал «Прямий» та «5 канал». Про це минулого тижня заявив один з адвокатів п’ятого президента України Ігор . При цьому він звинуватив ДБР у брехні — адже раніше правоохоронці запевняли, що арешт на медіаактиви не накладався.

Як медіа стали «вільними»

Річ у тім, що ще на початку листопада  Порошенко публічно відмовився від медіабізнесу через загрози нового закону про деолігархізацію. Корпоративні права у вказаних телеканалах він пообіцяв передати в колективне управління журналістам, частина з яких нині є депутатами від його партії «Європейська солідарність». При чому не безкоштовно, а за ринковою ціною.

«Значна сума угоди відображає суттєвий внесок, що родина Порошенків (…) зробила на створення, підтримку та розвиток вільної демократичної преси. Угода передбачає розстрочку з виплати покупної ціни», — пояснював тоді політик. Ціну угоди не розголошували. Однак лише номінальна вартість статутного фонду «Телеканалу «Прямий» становила 577,8 мільйона гривень, «Телерадіокомпанії «НБМ» (головна юридична особа «5 каналу») — 394,4 мільйона гривень.

Самітелеканали працюють в інформаційному форматі, транслюючи переважно новини та політичні ток-шоу. За даними телевізійної панелі Nielsen, «Прямий» у грудні минулого року займав 17 сходинку у рейтингу українських телеканалів з часткою у 0,59 відсотка всієї аудиторії (мешканці міст з населенням понад 50 тисяч віком від 18 до 54 років), а «5 канал» — 30-те місце із часткою 0,22 відсотка.

Нині обома мовниками володіє компанія «Вільні медіа». Її засновниками, в свою чергу, є десятеро журналістів, у тому числі депутати Верховної Ради дев’ятого скликання від «ЄС» Вікторія , Ірина , Ірина Геращенко, Володимир Ар’єв і прессекретар Порошенка Святослав (внески усіх — по 900 гривень), товариство трудових колективів телеканалів (спільний внесок 500 гривень), і сам телеканал «Прямий» (500 гривень). Керує «Вільними медіа» колишня юристка «5-го каналу» та «Українського медіа холдингу», членкиня Нацради з питань телебачення та радіомовлення (2015-2020) Уляна . Саме вона нині і вказана кінцевим бенефіціаром «Прямого» і «5 каналу» в держреєстрі юридичних осіб.

Читайте также на DOSSIER:  Джонсон заявил, что НАТО и G7 не должны подталкивать Украину к миру с РФ за счет отказа от территорий

Реєстр з запізненням

Однак судова ухвала про арешт корпоративних прав стосується не головних, а дочірніх підприємств, пояснили в понеділок, 10 січня, у ДБР. Правоохоронці зазначили, що за їхнім клопотанням суд заарештував контрольні частки у кам’янському «Автор ТВ» та запорізькій «ТРК НБМ-Запоріжжя». За їхніми словами, станом на 21 грудня — день оголошення підозри у держзраді та сприянні тероризму — Петро Порошенко у держреєстрі юридичних осіб значився як кінцевий бенефіціар цих двох компаній.

Станом на 11 січня у держреєстрі відсутня інформація про кінцевих бенефіціарів «Автор ТВ» та «ТРК НБМ-Запоріжжя». Однак у сервісі OpenDataUA, який зберігає інформацію про зміни реєстру, вказано: Порошенко був видалений з переліку бенефіціарів лише напередодні — 10 січня 2022 року.

«Можна подумати, що прокурори і (…) суддя просто не вміють працювати з реєстром юридичних осіб, а тому не знають, що кінцевий бенефіціарний власник може змінюватися з певним запізненням від дати зміни власника», — припускає адвокат Ігор Головань. На його думку, правоохоронці умисно тиснуть на опозиційні медіа, близькі до експрезидента.

«Рішення про арешт активів народного депутата України Петра Порошенка не зачіпає інтересів холдингу «Вільні медіа», та телеканали «Прямий» і «5 канал» можуть працювати й працюють без будь-яких обмежень», — відповіли на це у ДБР.

Перешкоджання чи запорука конфіскації?

Компанія «Вільні медіа» не тільки оскаржила ухвалу Печерського райсуду про арешт «Автор ТВ» та «ТРК НБМ-Запоріжжя» в апеляційній інстанції, а й пропонує кваліфікувати дії прокурорів та судді Віти Бортницької як злочин — перешкоджання журналістській діяльності.

«»Вільні медіа» розцінюють рішення судді (…) як перші кроки з припинення мовлення незалежних телеканалів та зачистки інформаційного простору країни. Ми вважаємо це прямим замовленням влади, яка вже давно робить спроби перешкоджати діяльності незалежних медій з бажанням повної монополізації інформаційної сфери», — йдеться у заяві на сайті «5 каналу».

Читайте также на DOSSIER:  Глава Еврокомиссии: Украина быстро возьмется за «домашнее задание» по вступлению в ЕС

Мовнику доводилось стикатись з утисками з боку влади й раніше — за часів прямого контролю Петром м. За рік після виходу в ефір, у жовтні 2004 року, Печерський суд арештував  банківські рахунки «5 каналу» за позовом народного депутата Володимира а; під час Помаранчевої революції власники кабельних мереж видаляли його з програмних пакетів; за президентства Віктора а через суд намагались позбавити ліцензії на мовлення; під час протестів у лютому 2014 року взагалі свавільно відключили від ефіру.

А втім, і сам телеканал далеко не завжди можна було назвати взірцем вільної журналістики. Вже за кілька років з нього почали звільнятись засновники — через непрозорість редакційної політики, вплив власника чи маніпуляції з податками і зарплатнею. За часів президентства Порошенка «5 канал» дедалі частіше звинувачували у заангажованості, яка чи не найбільше проявилась під час виборчої кампанії 2019 року. Те саме стосувалось і телеканалу «Прямий», контроль над яким лідер «Європейської солідарності» офіційно оформив лише в лютому 2021 року — через 3,5 року після його запуску.

Нині директорка «Вільних медіа» пояснює DW, що заарештовані «Автор ТВ» та «ТРК НБМ-Запоріжжя» займаються ретрансляцією сигналу «5 каналу» в Дніпропетровській та Запорізький областях. «Ці області територіально дуже близькі до ОРДЛО, їхнє інформаційне забезпечення є нашим пріоритетним завданням», — пише Уляна Фещук.

Арешт прав власності в них, за поясненням ДБР, не впливає на роботу самих компаній, але лише забороняє відчуження на користь інших громадян чи компаній. Раніше в Офісі генпрокурора пояснювали, що ініціюють запобіжний захід у тому числі з метою конфіскації майна у разі, якщо провину Петра Порошенка буде доведено.

Підозра підвисла

Служба безпеки України, ДБР та Офіс генпрокурора підозрюють Порошенка у державній зраді та сприянні терористичній організації в рамках так званої «вугільної справи». Йдеться про закупівлю в 2014-2015 роках антрациту для українських ТЕС на шахтах, які опинились під контролем сепаратистів самопроголошених «ДНР» та «ЛНР».

Слідство вважає, що Порошенко, який тоді був главою держави та очолював Раду нацбезпеки та оборони, умисно чинив перешкоди для закупівлі урядом Арсенія Яценюка вугілля в Південно-Африканській Республіці, а також у змові з олігархом Віктором ом та керівництвом Росії лобіював незаконну угоду з держпідприємствами, які лишались на території та самопроголошених «республік». В рамках цієї ж справи вже заарештували вугільного підприємця Сергія Кузяру, тримають під домашнім арештом Віктора Медведчука і оголосили в розшук Володимира а — міністра вугільної промисловості у 2014-2016 роках.

Читайте также на DOSSIER:  Все государства ЕС поддерживают предоставление Украине статуса кандидата

Правоохоронці публічно оголосили про підозру Порошенку 20 грудня 2021 року, він сам на той момент поїхав закордон, звідки обіцяє повернутись. За його відсутності слідчі передали до Печерського суду клопотання про арешт народного депутата і стверджують, що спрямували відповідне повідомлення до Верховної Ради. У парламенті, однак, кажуть, що не отримали документ.

Петро Порошенко рішуче заперечує звинувачення, називаючи купівлю вугілля на непідконтрольних шахтах — своєчасним і справедливим виходом з енергетичної кризи. Водночас він стверджує, що на це рішення жодним чином не впливав. Адвокати Порошенка скаржаться на численні процесуальні порушення з боку слідчих та прокурорів і припускаючи, що ті діють під тиском Офісу президента.

Печерський суд і досі не опублікував повний текст рішення про арешт майна п’ятого президента, обіцяє зробити це 14 січня. До цього часу і його захист, і обвинувачення відмовляються надавати повний перелік заарештованих активів.

Сам Петро Порошенко обіцяє повернутись в Україну 17 січня. Як заявив адвокат Ігор Головань, його підзахисний готовий у той же день постати перед судом для обрання запобіжного заходу.

FavoriteLoadingДобавить публикацию в закладки