ПОДРОБНЕЕ

Президенти України і Верховна Рада України всіх скликань не дотримувались Декларації про державний суверенітет України

Президенти України і Верховна Рада України всіх скликань при прийнятті законів з 1992 року не дотримувались Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 року та положень глави 70 ЦК України (не ввели своєчасно, ще у 1992 році, у цивільне законодавство України цивільно-правовий інститут довірчої власності та управління майном і не установили між окремими суб’єктами права власності в Україні – «народом України» і «органами держави» цивільно-правові стосунки), тому в результаті малої приватизації ми не отримали абсолютно вільний приватний малий та середній бізнес, а в результаті приватизації великих державних підприємств, інших крупних об’єктами національного багатства України, зокрема, великих обсягів (площ) землі сільськогосподарського призначення, надр тощо… ми отримали великий приватний олігархічний бізнес і олігархів, а не певний елітний вид приватного середнього бізнесу з управління (в інтересах громадян України) великим бізнесом, який (за Декларацією про державний суверенітет України від 16.07.1990 року) належить виключно Українському народу і фізично не може бути проданим без проведення референдуму як і територія України.

Народу України потрібно визнати 26 років розвитку держави неправильним напрямком, визначивши винними в цьому всі скликання Верхової Ради України, як лобістів керівництва держави і олігархів, провести люстрацію від числа 450 зі зменшенням на регіональному рівні за складом всіх скликань місцевих рад і т.д.

Виходячи з цього, визнавши, що в 2014 році революція відбулася, застосувати односторонню реституцію — недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, відштовхуючись від 1991 року, коли відбулася перша революція, тоді ми створили державу на принципах рівності!

Саме такі цінності і дії повинні стати ідеологією суспільства держави Україна.

 

Шляхом опитування визначено найбільш важливі цінності, які об’єднують народи.

1. Рівність — всі люди рівні і заслуговують рівноправності незалежно від етнічної, релігійної, гендерної, національної приналежності чи сексуальної орієнтації 85.04%

2. Екологія — люди є частиною павутини взаємозалежності зі світом природи, і ми зобов’язані піклуватися про неї 84.50%

3. Індивідуальна відповідальність — ми самі повинні змінити світ і зробити його таким, яким представляємо 78.37%

4. Мужність, участь, порядність і чесність — всі ми не ідеальні, але ми повинні намагатися якнайповніше виявляти дані якості на практиці 77.70%

5. Громадянська відповідальність — ми відповідальні за здійснення вкладу в те суспільство, в якому живемо, і повинні переслідувати не тільки свої особисті, а й громадські інтереси 76.96%

6. Демократична відповідальність — влада повинна бути прозора і відповідальна перед волевиявленням народу 77.67%

7. Права тварин — тварини заслуговують співчуття і захисту їх прав 73.17%

8. «Дорадча »демократія — демократія повинна являти собою чесний розгляд громадянами того, що краще для суспільства, а не бути брудною грою можновладців, котрі намагаються відстояти свої корисливі інтереси 72.15%

9. Глобалізм / гуманізм — як казав Ганді,« по-перше, я людина, а громадянин своєї країни — по-друге ». 67.60%

До моменту отримання незалежності понад 95% українських виробничих фондів належали державі. 4 березня 1992 р. Верховна Рада ухвалила закон «Про приватизацію майна державних підприємств», проте, в Україні не було крупного приватного капіталу, здатного приватизувати це майно. У таких умовах на перший план висувався директорський корпус, що отримав повну свободу дій. Був знятий державний контроль над ціноутворенням і введені вільні ціни. Вся продукція, вироблена за державний рахунок, почала поступати в повне розпорядження директора підприємства, а всі збитки відносилися на рахунок держави. Таким чином, багато підприємств отримували надприбутки навіть при спаді виробництва. Ціни на їх продукцію неконтрольовано зросли в десятки разів, почався процес «первинного накопичення капіталу» при загальному різкому зубожінні населення країни.» — тут і почали працювати «бізнесмени» російського(союзного) походження…скуповуючи стратегічні підприємства Донбасу, Криму і т.д.

Що відбулась і у нас, це приватизація за відсутністю дійсного публічного власника — громадянина України, яка проведена в незаконний спосіб! Це породило війну!

Є надія, що з часом це зрозуміє громадянське суспільство і породить еліту з політичною волею виправити помилки, які продовжуються з 1991 року незалежності України.

Александр Колижук 

Источник: RuporUA

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ